середа, 26 серпня 2020 р.

Щодо запровадження інноваційного освітнього проєкту «Методика викладання дзюдо в закладах загальної середньої освіти»

 

Лист МОН України " 1/9-468 від 25.08.2020  https://forms.gle/A3oWfg4JM9QTdLmf6

 Шановні колеги!

      З метою формування фізичної і духовної культури психологічно стійкої особистості, культури здорового та безпечного способу життя на основі традицій дзюдо, національно-культурних цінностей українського народу з 2020 року запроваджується інноваційний освітній проєкт «Методика викладання дзюдо в закладах загальної середньої освіти» (далі –Проєкт). Організаторами Проєкту є Федерація дзюдо України за підтримки Міністерства освіти і науки України, Міністерства молоді та спорту України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». Участь в Проєкті є безкоштовною та добровільною. Навчання відбуватиметься в різних областях України з метою підвищення рівня професійної майстерності вчителів фізичної культури та впровадження варіативного модуля «Дзюдо» в закладах загальної середньої освіти. Під час навчання учасники отримають друковані методичні посібники та навчальні програми з дзюдо, які отримали гриф Міністерства освіти і науки України,та сертифікат підвищення кваліфікації.

Презентація Проєкту та практичні майстер-класи з дзюдо відбудуться 28 серпня 2020 року в м. Дніпро, п-т Слобожанський, 36Д, СДЮСШОР № 6 з 11-ї до 15-ї години.

 Реєстрація для участі в Проєкті та навчанні за посиланням: https://forms.gle/A3oWfg4JM9QTdLmf6. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, тел. (044) 481-32-21, факс (044) 481-47-96E-mail: mon@mon.gov.ua, код ЄДРПОУ 38621185Сертифікат: 0084a57f001fcb98000000047b3000f9e7d9e258 Підписувач: Осмоловський Андрій Олександрович. Дійсний: з 04.06.2020 10:10 по 04.06.2022 10:10 Цифрова позначка часу: 21.08.2020 16:17:03 Міністерство освіти і науки України1/9-468 від 25.08.2020р.

Додаткову інформацію про зазначений захід буде надіслано на електронні скриньки, зазначені при реєстрації. Довідки за телефоном: (097) 842-32-67, Галина Коломоєць.

З повагою

Заступник  Міністра                                             Світлана ДАНИЛЕНКО

 Коломоєць Г. А., (044) 248-91-18

Гладковський Р.В., (044) 481-47-68

 

 

неділя, 23 серпня 2020 р.

Серпнева методична студія з фізичної культури.

 

20 серпня 2020 року в Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу відеоконференцій Google Meet відбулась Серпнева методична студія на тему «Розвиток цифрової компетентності вчителя фізичної культури в умовах Нової української школи» за участю голів методичних об’єднань вчителів фізичної культури ЗЗСО, працівників відділів освіти та методичних установ, які відповідають за результати викладання фізичної культури.

Мета заходу полягала в ознайомленні  учасників з новими підходи до змісту занять фізичною культурою та організацією освітнього середовища за вимогами  Нової української школи, яке б стимулювало  фізичну рухову активність школяра в умовах цифровізації освіти, на виробленні і реалізації якісно нової  обґрунтованої основи до підходу збереження  здоров’я та підвищенні рівня сформованості цифрових компетентностей вчителів фізичної культури.

Єднак Галина Михайлівна, методист відділу методики навчальних предметів та професійного розвитку педагогів ТОКІППО висвітлила питання  організації змішаного та дистанційного навчання як умови формування цифрової компетентності вчителя фізичної культури в умовах реалізації Концепції Нової української школи, та детально зупинилась на висвітленні  науково- методичного забезпечення якості викладання фізичної культури у 2020-2021 навчальному році.

Попик Ігор Григорович, методист Козівського РМК поділився досвідом організації методичної роботи  з учителями фізичної культури у форматі дистанційного навчання та зауважив, що вже прийшов час широко використовувати  цифрові технології і  у фізичному вихованні.

Вчитель фізичної культури Козівської гімназії  ім. В Герети, спеціаліст вищої категорії Юрків Оксана Романівна, у своїй доповіді розповіла про синхронне та асинхронне навчання учнів, створення умов і механізмів для розвитку фізичної індивідуальності школярів в умовах, що склалися та закликала максимально урізноманітнювати форми, методи та засоби фізичного виховання,  широко використовувати  цифрові технології.

Ідеями роботи з учнями на шкільній освітній платформі та інших хмарних сервісах, наповнення їх навчальними і дидактичними матеріалами ознайомив учасників Ковальський Юрій Володимирович, вчитель фізичної культури  Шумського НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І – ІІІ ступенів -гімназія», вчитель-методист та звернув увагу присутніх, що сьогодні в силах вчителя створити належне освітнє середовище та дати можливість учням зробити власний вибір для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок.                   

                  

   

                                                  

четвер, 20 серпня 2020 р.

Листи МОН України до нового навчального 2020-2021 року

 

 

Лист МОН від 31.08.2020 1/9-495 "Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми проблемами у ЗЗСО в 2020/2021 н.р." https://mail.google.com/mail/u/0/?tab=wm&ogbl#inbox/FMfcgxwJXfpqFpKplzfZMBJjvrlCBHJJ?projector=1&messagePartId=0.1  

Лист МОН від 22.07.2020 № 1/9-394  "Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році"
 Програма організації та проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти з фізичної культури модуль "ФУТБОЛ".  
Лист ІМЗО від 04.08.2020 № 22.1/10-1544 "Про співпрацю з Українською асоціацією футболу щодо розвитку шкільного футболу" 

Лист МОН України від 05.08.2020 № 1/9-420 "Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році".

середа, 19 серпня 2020 р.

Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти фізичної культури у 2020/2021 навчальному році

  Основна та старша школа

Фізична культура як складова загальної культури, закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.

Мета фізичного виховання  полягає в необхідності підготувати всебічно розвинуту, активну та здорову особистість, яка органічно поєднує в собі гуманістичні і загальнолюдські позитивні риси, здатна до самовираження  і самореалізації в умовах глобальних змін та викликів.

Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

– формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

– розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

– розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;

– формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

– формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

- формування високих моральних якостей.

Навчальна дисципліна  «Фізична культура» – самостійна галузь діяльності у соціокультурному просторі й викладається у закладах загальної середньої освіти як предмет інваріантної складової.

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державними стандартами результатів навчання є навчальна програма. У 2020-2021 навчальному році  навчання фізичної культури буде здійснюватися за наступними навчальними програмами:

1.      «Фізична культура в школі»   5-9 класи для ЗЗСО затверджена Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 р. № 1407). Оновлена робочою групою у складі: М.В. Тимчик, Є.Ю. Алексєйчук, В.В. Деревянко, Т.А.Дмітрієва, Є.А. Єрьоменко, І.Р.Захарчук, О.М.Лакіза, В.О.Сілкова.

Програма побудована за модульною системою і містить інваріантну та варіативну складову. До інваріантної частини належать: теоретико - методичні знання та загальна фізична підготовка, зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку. Змістове наповнення варіативної складової навчальний заклад формує самостійно із 33 модулів  запропонованих навчальною програмою.

2.      «Фізична культура в школі»  10-11 класи для ЗЗСО затверджена Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 р. № 1407. Робоча група, яка здійснила розроблення навчальної програми відповідно до наказу  Міністерства освіти і науки України від 22.03.2017 р. №451:М.В. Тимчик, Є.Ю. Алексєйчук, В.В. Деревянко, В.М. Єрмолова, В.О.Сілкова. У програмі імплементовано компетентнісний  підхід до вивчення предмету, побудована за модульною системою (25 модулів) і містить інваріантну складову (теоретико - методичні знання та загальну фізичну підготовку зміст яких реалізовується упродовж кожного уроку) та варіативну складову.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин (18).Однак не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.

Критеріями відбору варіативних модулів у навчальних програмах 5-9 та 10-11 класах є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі.

За потреби, у межах одного варіативного модуля можна освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення. У разі освоєння двох варіативних модулів протягом одного навчального року та у випадку, коли вивчення модуля розпочинається не з 5 класу (наприклад у 9-класі вивчається модуль волейбол, другий рік), учитель повинен скоригувати змістове наповнення варіативного модуля та нормативи оцінювання.

3.       «Фізична культура» (профільний рівень) 10-11 класи., затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України № 1407 від 23 жовтня 2017 року. Робоча група, яка здійснила розроблення навчальної програми відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 22.03.2017 р. № 451: В.М. Єрмолова, В.В. Деревянко, І. Р.Захарчук, В.О.Сілкова, М.В. Тимчик.

Метою профільної програми є ознайомлення учнів з основними формами професійної діяльності фахівців фізичного виховання (вчителя фізичної культури, тренера або інструктора з виду спорту), оволодіння ними первинними методами і формами педагогічної діяльності, формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я старшокласників, фізичної культури особистості, оволодіння знаннями з основ теорії і методики фізичного виховання, вміннями та навичками самостійних і групових занять фізкультурно-спортивної й оздоровчо-корегувальної спрямованості, а також забезпечення можливостей для рівного доступу школярів до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки з фізичного виховання.

Дана програма є універсальною. Теоретичний матеріал залишається стабільним, тоді як способи фізкультурної діяльності – модулі – можна змінювати залежно від об’єктивних умов навчального закладу, в якому буде використовуватись ця програма. У програмі запропоновано 3 варіативних модулів.

Типовими навчальними планами для закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено таку кількість годин:

5-9 класи – 3 год;

10 – 11 класи – 3 год;

профільний рівень 10 – 11 класи – 6 год.

Години фізичної культури передбачені усіма Типовими навчальними планами, фінансуються та проводяться в повному обсязі.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.

Уроки  фізичної культури в освітніх закладах проводяться вчителем фізичної культури, або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, спортивної секції тощо і є основною формою організації освітнього процесу з фізичної культури в  закладі загальної середньої освіти.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

– забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків;

– забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості навчального процесу;

– формування в учнів/учениць умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами;

– забезпечення диференційованого підходу до організації навчального процесу з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі учнів/учениць, урахування їх мотивів та інтересів до занятть фізичними вправами;

– використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів і прийомів навчання;

– досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів/учениць протягом кожного уроку з урахуванням стану здоров’я.

Для виконання головних вимог до уроку на основі навчальної програми вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність навчання технічних елементів. Учитель може переносити завдання уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал визначати кількість годин на вивчення окремих модулів.

На початку 2020-2021 навчального року, задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в умовах очного та/або дистанційного навчання, запровадити «коригуюче навчання». Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностики фізичної підготовленості школяра за допомогою орієнтовних навчальних нормативів для оцінювання розвитку фізичних якостей (тестових вправ). До прикладу: гнучкість, швидкісно-силові (стрибок в довжину з місця чи піднімання тулуба в сід за 30 сек), сили (згинання та розгинання рук в упорі лежачи) тощо. Слід зазначити, що оцінки за такі тестові вправи не бажано виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня вмінь  та фізичної підготовленості  учнів.

Під час календарно-тематичного планування виділити ключові завдання варіативного модуля, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу. До прикладу: загально-фізична підготовка, спеціальна фізична підготовка, базові елементи техніки виду спорту який вивчається, вивчення правил гри тощо.

Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати,

оптимізувати вивчення предмета, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання.   На початку навчального року  для вивчення предмета слід  передбачити можливості використання засобів  та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.

Під час календарно-тематичного планування   важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в межах навчального року в умовах карантину.

Також слід пам’ятати, що програмою передбачено у період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення. Навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури може здійснюватися за такими видами діяльності:

1.      Засвоєння техніки виконання фізичної вправи (може здійснюватися окремо від прийому навчального нормативу).

2.      Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого результату).

3.      Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.

4.      Засвоєння теоретико - методичних знань.

При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні нормативи передбачені цією програмою та нормативи запропоновані у кожному модулі по роках вивчення. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів із фізичної культури затверджені наказом МОН України від 05.05.08 р. № 371.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення варіативного модуля. 

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.

При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання та вміння тощо. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування «бонусних» балів. Учні/учениці мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.

Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних видів спорту (легка атлетика, гімнастика та ін.) у позашкільних закладах.

Оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць, віднесених за станом здоров’я до підготовчої групи, здійснюється  за теоретико-методичні знання, техніку виконання вправ, складання відповідних нормативів, які їм не протипоказані.

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної   культури,  затвердженої  наказом  МОЗ  та  МОН від  20.07.2009 р.  за  № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. На уроках фізичної культури не допускати навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.

Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. До початку уроку  учні за потреби мають повідомити вчителя  фізичної культури:

- про наявність документа про тимчасове звільнення від занять фізичними вправами після хвороби;

- про погане самопочуття.

Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

Для дітей з відхиленням у стані здоров’я, які належать до спеціальної медичної групи, передбачаються, крім обов’язкових уроків фізичної культури, додаткові 2 заняття в тиждень за спеціальною програмою «Фізичне виховання учнів з відхиленням у стані здоров’я» Методичний посібник 1-11 класи. Схвалено до використання в ЗНЗ МОН освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1.4/18-Г-460 від 25.06.2011 р.) авт. Іванова Л.І.

Під час проведення занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН України від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010  № 651/17946).

На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).

Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні/учениці отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання у фізичному розвитку, учитель разом з учнем складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.

Для організації і проведення позакласної роботи з фізичної культури (спортивні гуртки, секції тощо) в закладах загальної середньої освіти з учитель керується навчальною програмою для 1-11 класів «Збірник програм, гуртків, факультативів, курсів за вибором із фізичної культури». Упор. Дерев’янко В.В., Коломоєць Г.А. Схвалено для використання у ЗЗСО комісією з фізичної культури Науково-методичної ради з питань освіти МОН України (лист Інституту модернізації змісту освіти від 02.07.2019 №22.1/12-Г-518).

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване МОН України до використання в освітніх закладах, зазначено в Переліку який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).

четвер, 13 серпня 2020 р.

Методичні рекомендації МОН України щодо викладання фізичної культури у ЗЗСО у 2020-2021 навчальному році (додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 №1/9-430)

 

Додаток

до листа Міністерства освіти і

науки України

від 11.08.2020 № 1/9-430

Методичні рекомендації щодо викладання фізичної культури

у 2020/2021 навчальному році

 Гуманізація вітчизняної освіти в умовах перспективної євроінтеграції, здійснюваних в Україні соціально-економічних реформ висуває як пріоритетне завдання виховання життєздатної особистості, зорієнтованої на кращі світові та європейські цінності, основоположними з яких є життя людини, праця, здоров’я, культурні й національні традиції тощо.

Здоров’я дитини – це стан її повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Саме тому питання збереження і зміцнення здоров’я дитини належить до стратегічних завдань суспільства. 

Фізична культура як складова загальної культури, закладає основи збереження здоров’я та розвитку всіх його складових, використовує комплексний підхід до формування розумових та фізичних якостей і навичок, удосконалює фізичну та психологічну підготовку до активної життєдіяльності, формує пріоритети оздоровчої спрямованості фізичних вправ та забезпечує загальний культурний розвиток особистості.

Мета фізичної культури реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

–            формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

–            розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

–            розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних

здібностей;

–            формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

–            формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

- формування високих моральних якостей.

Внесок навчального предмета у формування ключових компетентностей:

1.          Розв’язувати проблемні завдання у сфері фізичної культури і спорту; досягати конкретних цілей у фізичному самовдосконаленні; розробляти індивідуальні оздоровчі програми з урахуванням власних можливостей, мотивів та потреб; шукати, аналізувати та систематизувати інформацію у сфері фізичної культури та спорту.

2.          Правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в різних ситуаціях під час занять фізичною культурою і спортом українською мовою, за допомогою спілкування розв’язувати конфлікти, популяризувати ідеї фізичної культури і спорту мовними засобами.

3.          Використовувати математичні методи під час занять фізичною культурою, для створення індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм, здійснення самооцінювання власного фізичного стану, вести рахунок при проведенні змагань у різних видах спорту, здійснювати підрахунок та аналізувати частоту серцевих скорочень у стані спокою та під час фізичних навантажень, розраховувати зусилля для досягнення мети, аналізуючи швидкість, відстань, траєкторію, тощо.

4.          Організовувати та здійснювати туристичні мандрівки; застосовувати інноваційні технології для покращення здоров’я; виконувати різні фізичні вправи в умовах природного середовища, використовувати сили природи в процесі занять із фізичної культури. 

5.          Свідомо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших; організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності.

Зазначимо, що  Інваріантна складова Типових освітніх програм, до якої входить навчальний предмет «Фізична культура», сформована на державному рівні і є однаковою для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування та форми власності. 

Цими програмами для закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:

• 5-9 класи – 3 год; • 10 клас – 3 год; • 11 клас – 3 год.

Профільний рівень:  • 10 клас – 6 год; • 11 клас – 6 год.

Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових освітніх програм закладів і мають фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної культури.

Під час складання розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі. 

Заняття з фізичної культури в закладах освіти проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо. 

Опанування змісту фізичної культури як базового навчального предмета здійснюється за навчальними програмами, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. 

Навчальні програми з фізичної культури для 5-9 та 10-11 класів побудовані за модульною системою і містять інваріантну (обов’язкову) (теоретико – методичні знання та загальна фізична підготовка) та варіативну складову яка складається з модулів. У зв’язку зі збільшенням кількості годин на викладання навчального предмета в 11 класі рекомендується збільшити кількість модулів для опанування учнями до 4. 

Критеріями відбору варіативних модулів у навчальних програмах 5-9 та 10-11 класи є: наявність матеріально-технічної бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів. Бажання учнів визначається обов’язковим опитуванням. Перед початком навчального року шкільне методичне об’єднання розглядає вибір та розподіл варіативних модулів у кожному класі. 

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. На їх опанування відводиться приблизно однакова кількість годин. Не виключається можливість мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.

Сучасні стандарти освіти вимагають застосування компетентнісного підходу у навчанні, що передбачає використання навчальних засобів, які б виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції. З метою забезпечення мотивації уроки повинні бути різноманітними, насиченими, цікавими, нестандартними за формами організації навчання. Саме через компетентнісний підхід на уроках та у позаурочний час відбувається засвоєння основних умінь і навичок, що дає змогу забезпечити зростання показників фізичного розвитку, рухової підготовленості учнів. Успішне запровадження компетентнісного підходу у процесі планування уроків фізичної культури здійснюється через різноманітні форми організації роботи з учнями.

Нині сучасні навчальні заклади шукають гнучкі форми організації навчання; урок не може лишатися незмінним, і шляхи його удосконалення дуже різноманітні. Нестандартні за формою, організацією та методикою проведення уроки більше подобаються учням.

Сучасний урок – це перш за все урок, на якому створюються реальні умови для інтелектуального, соціального, морального ставлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів за визначеними метою та завданнями.  

Уроки фізичної культури дуже часто називають уроками здоров’я. Це найефективніший спосіб загартування організму учнів, укріплення здоров’я, підвищення працездатності, вироблення вольових і фізичних якостей – всього, що так необхідно сьогодні учням, що якнайкраще сприяє підготовці їх до життя.

Сучасний урок фізичної культури вимагає:

-             застосування елементів інноваційних методів навчання;

-             забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості;

-             формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами;

-             використання диференційованого підходу до організації навчально- виховного процесу з урахування індивідуальних особливостей здоров’я і фізичної підготовки учнів. 

Модернізація освіти спонукає до пошуку нових освітніх і виховних технологій, до впровадження нетрадиційних форм і методів навчання та виховання. Безперечно, основною формою роботи вчителя щодо залучення дітей до систематичних занять фізичною культурою та спортом є УРОК фізичної культури. Під час уроку можна використовувати такі сучасні форми.

Освітні технології:

-             групової навчальної діяльності учнів;

-             дрібногрупової навчальної діяльності;

-             колового тренування; - парні форми; - виховні технології:

-             технологія колективного творчого виховання;

-             педагогічна технологія. Створення ситуації успіху.

Також можна застосовувати інтерактивні методи навчання і виховання: - займи позицію; - навчаючи учусь.

Ці освітні технології та інтерактивні методи навчання сприятимуть кращому розумінню учнями навчального матеріалу, підвищенню рівня знань з предмета «Фізична культура», а також бажання учнів поліпшувати свої спортивні досягнення. Якщо кожен свій крок учитель звірятиме за єдиним орієнтиром: чи добре учням, чи корисна для них його робота, чи полегшує він життя своїм вихованцям чи, навпаки, ускладнює. 

Піклування про зміцнення здоров'я дітей - справа великої державної ваги. Вся повнота відповідальності за гармонійне виховання підростаючого покоління лягає на сім'ю і вчителів. Від того, як ставляться до фізичного виховання батьки і заклад освіти, багато в чому залежить і відношення до цього предмета дітей.

При оцінюванні необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів: рівень його здоров’я, розвитку фізичних якостей, морфологічна будова тіла, зріст, маса тощо, його старанність, ставлення до уроку, бажання чи не бажання займатися.  

Учитель фізичної культури має чітко усвідомлювати, що його першочергове завдання - всебічна фізкультурна освіта учнів. А робота, пов’язана з фізичним навантаженням, над удосконаленням рухових якостей та організму в цілому — це глибоко особистісна, індивідуальна діяльність, що торкається внутрішніх, глибинних фізіологічних і психічних процесів особистості. Тому її треба проводити дуже обережно, із знанням справи, без будь якого тиску, за спільної згоди і зацікавленості учнів і вчителя, розумінням й прийняттям учнями як мети діяльності, так і засобів її досягнення. Доти, поки учні не зрозуміють і не побажають на основі набутих знань займатися фізичною культурою з метою самовдосконалення, самоствердження, зміцнення здоров’я. Треба робити все, аби вони полюбили, сприйняли і захотіли займатися фізичною культурою як грою, корисним відпочинком, приємним проведенням вільного часу. 

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи. 

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку. Не допускати на уроках фізичної культури навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження.

Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель разом з учнем складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі/учениці додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень. 

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями. 

Невиконання нормативів з причин, незалежних від учня/учениці, непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, не є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності. 

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (спортивних школах тощо). Так, у закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних видів спорту (легка атлетика, гімнастика та ін.) у позашкільних закладах. 

Під час проведення занять із фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ МОН від 01.06.2010 №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.08.2010 за № 651/17946). 

На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю. При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 6 розділу ІУ Положення  про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти (далі – Положення), затвердженого наказом МОН від 26.12.2017 № 1669, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2018 за № 100/31552, учитель є відповідальним за збереження життя і здоров'я здобувачів освіти під час освітнього процесу; забезпечує проведення освітнього процесу, що регламентується законодавчими та нормативно-правовими актами з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності. 

Відповідно до пункту 1 Положення  про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.1998 за № 226/2666, (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.03.2017 № 526, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06. 2017 за № 779/30647), Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 30.01.2017  № 140), Правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом МОН від 01.06.2010 № 521, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.08.2010 за № 51/17946, керівник закладу, ураховуючи його специфіку та вимоги безпеки, затверджує посадові інструкції, інструкції з охорони праці для педагогічних працівників (у т.ч. вчителя фізичної культури). Ці інструкції обов'язково містять блок питань з охорони праці, безпеки життєдіяльності, а також заходи, що вживаються до педагогічних працівників, які порушили зазначені інструкції.