Фізична культура в закладах
загальної середньої освіти є засобом формування здорового способу життя і фізичного
удосконалення, яка забезпечує
загальний культурний розвиток особистості та підвищує
стресостійкість учасникам освітнього
процесу в умовах воєнного стану.
Навчальна дисципліна «Фізична культура» – самостійна галузь
діяльності у соціокультурному просторі й викладається у закладах загальної
середньої освіти як предмет інваріантної складової.
Типовою освітньою
програмою передбачено 3 обов’язкових години на тиждень для 5-9 та 10-11 класів.
За бажанням закладів загальної середньої освіти є можливість збільшити
кількість уроків до 5 годин на тиждень.
Освітній процес реалізується
відповідно до Державних стандартів повної загальної середньої освіти:
- у 5-9 класах
– згідно з Державним стандартом базової середньої освіти (постанова КМУ від
30.09.2020 №898);
- у 10-11 – згідно з Державним
стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011 №1392).
Основним документом, що забезпечує досягнення
учнями визначених відповідними Державними стандартами результатів навчання є
модельна навчальна програма (5-9кл. ) та
навчальна програма (10-11кл.). У
2026-2027 навчальному році навчання
фізичної культури буде здійснюватися за наступними програмами:
Модельна навчальна програма «Фізична
культура. 5-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти в 2026-2027 н.р. (автори: Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В.
О., Коломоєць Г. А., Дутчак М. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки
України» наказ Міністерства освіти і науки України від 22.08.2024 року № 1185;
Фізична культура. 10 – 11 класи. Рівень
стандарту. Навчальна
програма для закладів загальної середньої освіти. Затверджено та надано гриф
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти
і науки України від 03 серпня 2022 року № 698).
Фізична
культура. 10 – 11 класи. Профільний рівень. Навчальна програма для
закладів загальної середньої освіти. Затверджено
та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ
Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
Модельна
програма не визначає кількості годин викладання варіативного модуля і не є остаточною, тому на основі
модельної навчальної програми вчитель /вчителька укладає навчальну програму, що
затверджується педагогічною радою закладу.
Модельна програма є узагальненим документом, що
визначає зміст та очікувані результати навчання, тоді як навчальна програма
конкретизує та адаптує модельну програму до умов конкретного закладу освіти,
включаючи розподіл годин, послідовність вивчення тем та інструменти для
вчителя.
Водночас
наголошуємо, що програма не обмежує самостійність та творчу ініціативу
вчителів, передбачаючи гнучкість у виборі та розподілі навчального матеріалу
відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (пункт 26 Державного
стандарту).
У програмах імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмету, вони побудовані за модульною
системою і містять
інваріантну (обов’язкову) та варіативну
складову. До інваріантної частини належить модуль: теоретико-методичні знання
та загальна фізична підготовка зміст яких реалізовується упродовж кожного
уроку.
Інваріантний
модуль «Загальна фізична підготовка» разом із спектром засобів і методів
фізичної підготовки є основою реалізації концепції навчальної програми. Зростання
рівня фізичної підготовленості учнів/учениць є провідним завданням вчителя на
шляху до реалізації програми, виховання майбутніх захисників України.
Практично кожен
вид фізкультурно-спортивної діяльності (вид спорту) може бути представлений у
вигляді варіативного модуля.
Змістове наповнення
варіативної складової учитель/учителька, учні /учениці обирають самостійно із
75 модулів запропонованих програмою. Вибір варіативного модулю учнем/ученицею
відбувається завчасно до початку кожної
чверті. Учні/учениці 5-6 класів упродовж року
мають опанувати 12-16 варіативних модулів, учні/учениці 7-9 класів 8-12
варіативних модулів. Для вивчення протягом чверті у 5-6 класах визначаються з 3 - 4
варіативними модулями, у 7 - 9 класах 2-3 модулі, які набрали найбільшу
кількість вподобань учнів/учениць.
При доборі варіативних модулів враховується
наявність матеріально-технічної бази, регіональні традиції, кадрове
забезпечення, гендерність, рівень безпеки, а також сезонність, коли заняття
проходять на відкритих майданчиках чи у спортивних залах. При цьому, для занять
у зимовий період в спортивних залах, слід обирати варіативні модулі, які
передбачають використання меншої площі.
З метою
формування знань та вмінь, необхідних для опанування обраних варіативних модулів, на початку
кожної чверті доцільно запланувати цикл
із 6-9 уроків з почерговим вивченням одного виду спорту та ознайомленням з
іншими двома, а на наступному уроці обираємо інший домінуючий варіативний
модуль до часу, поки учні/учениці не опанують правила та технічні елементи
обраних модулів. Обрані варіативні модулі мають бути представлені на кожному
уроці.
Навчальною програмою «Фізична
культура. 10 – 11 класи. Рівень стандарту» передбачено від 2 до 4
варіативних модулів, але за потреби, у межах одного варіативного модуля можна
освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення.
У випадку,
коли рік вивчення модуля не відповідає класу навчання (наприклад у 10-класі
модуль корфбол вивчається перший рік), Учитель / учителька повинен скоригувати
змістове наповнення варіативного модуля та нормативи оцінювання.
Програми
містять очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць,
відповідно до яких запропоновано зміст навчального матеріалу та види навчальної
діяльності.
Актуальні
навчальні (модельні) програми доступні на офіційному сайті МОН України https://mon.gov.ua/ та Інституту модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
Реформою НУШ в галузі фізичної
культури передбачено створення школи, де учні/учениці навчаються через
діяльність, а основну увагу спрямовано на розвиток компетентностей з фізичної культури без акценту на спортивні
досягнення.
Компетентнісний
потенціал освітньої галузі, визначений у Додатку
21 Державного стандарту базової середньої освіти, реалізовуватиметься за
рахунок комплексу ключових компетентностей, сформованих умінь, ставлень,
базових знань.
Вимоги до обов’язкових
результатів навчання освітньої галузі фізичної культури, зазначені в Додатку 22 Державного стандарту базової
середньої освіти.
Основною
формою організації освітнього процесу з фізичної культури в закладі освіти є
урок, який має проводитися із
забезпеченням загальнопедагогічних вимог: санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, дидактичних, виховних.
Згідно п.28 Санітарного
регламенту, у спортивній залі площею до 288 м-2
(12х24м) допускається навчальне заняття не більше ніж 30 учням/ученицям
одночасно. Обов’язковою має бути наочна інформація щодо дотримання в спортивній
залі правил техніки безпеки та про режим його прибирання і провітрювання.
Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити
на відкритому повітрі. Дозволяється використовувати для
навчальних цілей спортивні споруди, розташовані поблизу закладу освіти (на
відстані до 500 м). (Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного
регламенту для закладів загальної середньої освіти» Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Санітарний регламент набув чинності з 01 січня 2021
року.
Керівники
закладів загальної середньої освіти зобов'язані забезпечити сприятливі умови для належної рухової
активності учнів/учениць. Так,
розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне
чергування протягом дня і
тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками мистецтва,
технологій і фізичної культури. При укладанні розкладу навчальних занять не рекомендується
здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль, а у разі
необхідності проведення уроків у двох класах одночасно, то в одній спортивній
залі чи майданчику мають перебувати учні/учениці однієї вікової групи.
Важливою стороною уроку є індивідуалізація навчання. Цьому сприяє
програмна позиція можливості індивідуального вибору засобів навчання
(варіативних модулів) на кожному уроці.
Використання навчального матеріалу різного ступеня складності за
змістом, кількістю повторень, амплітудою, темпом виконання тощо і має
враховувати інтереси та можливості всіх учнів/учениць.
Для виконання
основних вимог щодо підготовки до уроку
на основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми
предмета учитель/учителька укладає календарно
- тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється учителем
/ учителькою у довільній
формі. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно - тематичних
планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Під час укладання
календарно-тематичного та системи
поурочного планування учитель/учителька
має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання,
враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі.
Учитель /
учителька може впродовж навчального року робити зміни в календарно-тематичному
плануванні, відповідно до того, як учні й учениці засвоїли навчальний матеріал,
визначати кількість годин на вивчення окремих змістових модулів. Головним завданням для учителя/учительки
є забезпечення досягнення учнівством обов’язкових результатів навчання,
визначених Державним стандартом для певного циклу навчання.
Оцінювання результатів навчання в НУШ з
фізичної культури має спиратися на:
-
Закон України № 463-IX від 16.01.2020
«Про повну загальну середню освіту»;
- Державний
стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року);
- Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від
23.11.11 року);
-
Наказ МОН України № 722 від 04.05.2026 «Про
затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання
учнів»
-
Наказ МОН України №1427 від
14.08.2026 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»
- Наказ
МОН України №1430 від 17.08.2026 «Про
внесення змін до типової освітньої
програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
- Лист
МОН України №1/17756-26 від 17.08.2026 «Інструктивно-методичні рекомендації
щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної
середньої освіти у 2026-2027 навчальному році».
Оцінювання результатів навчання
здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
04.05.2026 р. №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання
результатів навчання учнів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24
червня 2026 р. за № 922/46316 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом
Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2026 року №1001), відповідно
до якого педагогічний працівник має право на академічну свободу в плануванні
оцінювання, самостійного вибору методів та інструментів оцінювання з
урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу та
особливостей учнів /учениць задля отримання інформації про навчальний поступ
кожного учня.
Оцінювання результатів навчання
учнів/учениць 5–9 класів здійснюється з урахуванням вимог Державного стандарту
базової середньої освіти та спрямоване на визначення рівня досягнення учнями
результатів навчання, відстеження їхнього навчального поступу й надання
зворотного зв’язку. Під час планування й проведення певного виду оцінювання вчитель
самостійно обирає спосіб фіксування результатів.
Оцінювання за групами результатів та їх унесення до класного журналу
не є обов’язковими. Водночас рекомендовано використовувати
компетентнісно орієнтовані завдання та інші інструменти оцінювання, що дають
змогу визначити рівень досягнення результатів навчання, передбачених Державним
стандартом базової середньої освіти та відповідною модельною навчальною
програмою предмету/інтегрованого курсу.
Для організації оцінювання
вчительству можуть бути помічними розроблені матеріали:
● методичні посібники “Як оцінювати в НУШ?”;
● каталог компетентнісних робіт для НУШ за покликанням;
● інтерактивний поступ на платформі “Освіта для життя”
Оцінювання
результатів навчання учнів 10–11 класів здійснюється відповідно до Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів/учениць (вихованців) у системі загальної
середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог
оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної
середньої освіти».
Для закладів загальної середньої
освіти — учасників експериментального впровадження Державного стандарту
профільної середньої освіти — особливості оцінювання результатів навчання
визначаються окремими методичними рекомендаціями, затвердженими Міністерством
освіти і науки України в межах проведення експерименту.
Відповідно до
Наказу МОН України від 04.05.2026
№ 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв
оцінювання результатів навчання учнів» система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів/учениць,
вводяться в дію поетапно:
у 1–9 класах закладів загальної середньої
освіти — з 2026/2027 навчального року;
у 1–10 класах закладів
загальної середньої освіти — з 2027/2028 навчального року;
у 1–12 класах закладів
загальної середньої освіти — з 2028/2029 навчального року.
Основними видами оцінювання
в закладі освіти є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове,
річне) та державна підсумкова атестація.
Формувальне
оцінювання спрямоване на відстеження динаміки
навчального поступу учнів та визначення його навчальних потреб. Воно
здійснюється педагогічним працівником, а також шляхом взаємооцінювання та
самооцінювання учнями.
Поточне оцінювання здійснюється на визначених етапах освітнього процесу з метою перевірки
відповідності досягнутих результатів очікуваним за допомогою спеціального
інструментарію.
Підсумкове
оцінювання здійснюється шляхом зіставлення досягнутих
результатів навчання з очікуваними та поділяється на тематичне, семестрове та річне.
Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання за структурною одиницею
навчальної програми та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної)
роботи.
Семестрове
оцінювання є узагальненням результатів навчання
наприкінці вивчення всіх структурних одиниць програми, передбачених для
відповідного періоду навчання та/або підсумкових семестрових робіт.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок.
Поточні оцінки не потрібно
виставляти на кожному уроці або за кожне виконане навчальне завдання.
Підсумкове оцінювання (тематичне) здійснюють в один із способів або в їх
поєднанні:
- шляхом узагальнення поточних оцінок, отриманих протягом періоду
навчання, що охоплює відповідну тему/розділ/модуль тощо;
- шляхом проведення підсумкової тематичної роботи, яка охоплювала ключові
очікувані результати навчання, визначені програмою у відповідній
темі/розділі/модулі тощо.
Підсумкову тематичну
оцінку визначають або як середнє арифметичне всіх
поточних балів, отриманих учнем протягом теми, або на підставі інших підходів,
що мають бути відображені в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу
освіти.
Підсумкову семестрову
оцінку визначають або як середнє арифметичне всіх
балів за підсумками тематичного оцінювання, отриманих учнем протягом семестру
(поточних, якщо тематичні відсутні), або на підставі інших підходів, що мають
бути відображені в критеріях, правилах і процедурах оцінювання закладу освіти.
Оцінювання результатів навчання учнів/учениць
потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної
середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої
програми закладу освіти та автономії учителя/учительки.
Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною для
осіб, які провадять педагогічну діяльність та здійснюють відповідне оцінювання
результатів навчання учнів, учня та його батьків або інших законних
представників.
При
цьому інформування учня та його законних представників про результати навчання
здійснюється шляхом проведення з ними індивідуальних зустрічей, комунікації за
допомогою паперових або електронних носіїв, інформаційно-комунікаційних
технологій, а також шляхом фіксування результатів навчання учнів у свідоцтві
досягнень.
Оцінювання навальних досягнень учнів 10-11 класів.(Наказ
21.08.2013 № 1222 «Про затвердження
орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти»).
Об’єктами оцінювання навчальних
досягнень учнів 10-11 класів на уроках фізичної культури можуть бути:
1. Виконання навчального нормативу (з урахуванням
динаміки особистого результату).
2. Техніка виконання учнями фізичних вправ.
3. Засвоєння теоретико-методичних знань.
4. Виконання навчальних завдань під час проведення
уроку.
Для
оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються орієнтовні навчальні
нормативи передбачені навчальною програмою та нормативи запропоновані
програмами кожного варіативного модуля
по роках вивчення. Порядок складання нормативів визначає вчитель відповідно до
календарно-тематичного планування.
При
складанні навчального нормативу за його показником визначають рівень досягнень
(низький, середній, достатній, високий), а потім з урахуванням динаміки особистого
результату виставляють оцінку в балах.
Оцінюючи
навчальні досягнення учнів з фізичної підготовленості, потрібно дотримуватися
таких вимог:
1.
Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент
прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.
2.
Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не менше як на
двох заняттях).
3.
Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після — відновлювальні
вправи.
4.
Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.
5.
Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог
щодо безпеки під час здачі нормативів.
У
період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень
на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не здійснюють.
Невиконання
нормативів з причин, незалежних від учня: непропорційний фізичний розвиток,
пропуски занять з поважних причин, тимчасове перебування в підготовчій групі не
є підставою для зниження підсумкової оцінки успішності.
Оцінювання техніки виконання фізичних вправ, рівня
засвоєння теоретико-методичних знань, виконання навчальних завдань під час
уроку може здійснюватися як комплексно так і роздільно.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів, віднесених до підготовчої групи здійснюється на
загальних підставах без складання навчальних нормативів.
При оцінюванні
навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті
досягнення школярів протягом навчального року; активне ставлення до занять
фізичними вправами; активна участь в організації і проведенні
фізкультурно-художніх і спортивних заходів. На основі зазначених показників
учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування заохочувальних
балів.
Оцінювання
учнів з особливими освітніми потребами
Щодо
навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, то їх оцінюють за
Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі
загальної середньої освіти.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з особливими
освітніми потребами в інклюзивному класі
слід здійснювати за обсягом і характером матеріалу, визначеним
індивідуальною навчальною програмою, що
розробляється на основі
висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру,
де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я,
що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.
Найбільшими є відмінності в
критеріях оцінювання учнів/учениць з
інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями розвитку,
оскільки навчальні програми для цих дітей є специфічними. Проте і для них слід
використовувати 12-бальне оцінювання.
В закладах загальної середньої
освіти система оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами має бути стимулюючою.
Передусім слід враховувати
досягнення учня/учениці, його позитивну динаміку розвитку, а не невдачі.
Специфіка полягає у зменшенні кількісної ролі оцінки і використанні її якісного
потенціалу.
Рівні навчальних досягнень – однакові; критерії
оцінювання учнів з типовим та порушеним психофізичним розвитком – різні.
Добір форм
оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами
здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування,
життєдіяльності та здоров’я.
При оцінюванні
рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми
потребами вилучають ті складові (знання,
вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі
функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.
Оцінка є конфіденційною
інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх
замінюють).
Місця для
занять з фізичної культури і спорту
обладнуються аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою). Наказ МОЗ України № 637 від 06.04.2021 «Про затвердження Примірного переліку медичних виробів,
лікарських засобів та інших матеріалів, які повинні бути у складі медичної
укладки для надання медичної допомоги у медичному пункті закладу освіти»
Згідно Наказу МОН України 18.04.2006 № 304 «Про затвердження
Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони
праці та безпеки життєдіяльності в закладах, установах, організаціях,
підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки
України» розділ
5 п.13, учитель/учителька фізичної культури перед початком кожного практичного заняття проводить первинний інструктаж з безпеки
життєдіяльності, який
реєструється в класному журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в
розділі про запис змісту уроку літерами - ІБЖ.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів/учениць
на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої спільним Наказом МОЗ України та МОН України №
518/674 від 20.07.2009 р. учні/учениці розподіляються на основну,
підготовчу та спеціальну медичні групи. Для основної медичної групи навчання
проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням
індивідуальних особливостей розвитку дитини. Учні/учениці, які за станом
здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки
фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог цієї
навчальної програми. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.
Учні/учениці, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи,
відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні
вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.
Учні/учениці, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також
тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути присутніми на уроках фізичної культури.
Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до
підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель/учителька фізичної
культури.
Фізкультурно-оздоровча
діяльність
Фізкультурно-оздоровча діяльність учнів/учениць є
важливим чинником формування їх компетентностей, підвищення мотивації до занять
фізичною активністю. Упродовж навчального року в освітньому закладі слід
проводити
фізкультурно-оздоровчі масові заходи (ігри,
змагання, челенджі, квести, флешмоби тощо), які охоплюють усіх учнів/учениць і
спрямовані на підвищення рухової активності та закріплення і вдосконалення
вивчених варіативних модулів.
При організації
фізкультурно-оздоровчої діяльності учні та учениці можуть залучатися не лише як учасники,
але й
як організатори, інструктори, судді, волонтери, ведучі, асистенти, хронометристи,
секретарі, оператори тощо. Доцільно до проведення масових
фізкультурно-оздоровчих заходів долучати батьків (інших членів родини) у якості
учасників і глядачів.
На уроках фізичної культури,
спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль
за самопочуттям учнів/учениць, технічним станом спортивного обладнання та інвентарю.
Нормативно-правові
документи, які рекомендуємо для ознайомлення та використання в роботі у 2026/2027 навчальному році:
- Закон
України «Про освіту» № 2145-VIII від 5 вересня 2017 року.;
-
Закон України «Про повну загальну середню
освіту» № 463-IX
від 16.01.2020;
- Державний
стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року);
- Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від
23.11.11 року);
- Концепція
Нової української школи № 988-р від 14 грудня 2016 року;
- Розпорядження
Кабінету Міністрів України №527-р від 7 червня 2024 р. «Про схвалення
Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та
затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2024-2026 роки»;
- Наказ
МОН України № 521 від
01 червня 2010 року «Про затвердження правил безпеки під час проведення занять
з фізичної культури і спортом в загальноосвітніх навчальних закладах»;
- Наказ
МОЗ України, МОН України №518/674 від 20 липня 2009 р. «Про забезпечення медико-педагогічного
контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»;
- Наказ
МОЗ України № 2205 від 25 вересня 2020 року
«Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної
середньої освіти»;
-
Наказ МОН України № 722 від 04.05.2026 «Про
затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання
учнів»
-
Наказ МОН України №1427 від
14.08.2026 «Про затвердження Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»
- Наказ
МОН України №1430 від 17.08.2026 «Про
внесення змін до типової освітньої
програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
- Лист
МОН України №1/17756-26 від 17.08.2026 «Інструктивно-методичні рекомендації
щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної
середньої освіти у 2026-2027 навчальному році».
Міністерство освіти і науки України оприлюднило
оновлений перелік навчальної літератури та програм, рекомендованих для
використання в освітньому процесі у 2026/2027 навчальному році на сайтах https://mon.gov.ua/ та Інституту модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
