МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
МОН України № 1146 від 16 вересня 2020 року
http://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/76726/
Про затвердження методичних
рекомендацій
щодо оцінювання
результатів навчання учнів
третіх і четвертих
класів Нової української школи
Відповідно до Державного стандарту
початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21
лютого 2018 року № 87
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року № 688),
пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (із змінами),
Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 13 квітня 2011 року № 329, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304, та з метою
визначення вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих
класів Нової української школи НАКАЗУЮ:
1. Затвердити методичні
рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих
класів Нової української школи, що додаються.
2. Встановити, що Орієнтовні вимоги
до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21 серпня 2013 року
№ 1222 (із змінами),
не застосовуються до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів 3-го
класу.
3. Департаментам (управлінням)
освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій довести цей
наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.
4. Департаменту забезпечення
документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) зробити
відповідну відмітку у справах архіву.
5. Контроль за виконанням цього
наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.
Т. в. о.
Міністра
Сергій Шкарлет
Методичні
рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
учнів
третіх і четвертих класів Нової української школи
Метою Методичних рекомендацій щодо
оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової
української школи (далі – Методичні рекомендації) є визначення основних
підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх
та четвертих класів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).
Для учнів третіх та четвертих
класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне
оцінювання).
Важливу роль у формувальному та
підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється.
Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього
процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з
орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей
учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до
другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в
освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних
програмах).
Об’єктами формувального оцінювання
є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного
результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.
Формувальне оцінювання здійснюється
шляхом:
- педагогічного
спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;
- аналізу портфоліо
учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх
діагностичних робіт;
- самооцінювання та
взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
- оцінювання
особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
- застосування
прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями
навчального матеріалу.
У третьому та четвертому класах
рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації
формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального
оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до
оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки
України від 20.08.2018 №
924).
Орієнтовні вимоги до педагогічного
спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у
наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.
Результати формувального оцінювання
відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують
процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути
об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати
зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні
відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності,
у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.
Підсумкове оцінювання (тематичне,
семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою
шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами:
«початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».
Орієнтовні вимоги до оцінювання
результатів навчання учнів третіх-четвертих класів за вищезазначеними рівнями
наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток
1).
Підсумкове тематичне оцінювання
здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на
основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі
тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі),
комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Завдання для
діагностичних робіт розробляються з урахуванням обов’язкових результатів
навчання та відповідних умінь, рівні сформованості яких визначено у додатку до
цих Методичних рекомендацій (додаток
1). Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з
урахуванням особливостей учнів класу.
Обсяг діагностичних робіт
визначається із розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань
учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхньої
готовності до виконання того чи іншого завдання. У третіх та четвертих класах
тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із
40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи).
Періодичність проведення
діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням
кількості тем у межах кожного предмета.
Письмові діагностичні роботи
виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках
тощо.
Оцінювання діагностичних робіт
здійснюється у відповідності до критеріїв оцінювання результатів навчання,
визначених у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток
1).
Під час проведення підсумкового
(тематичного, семестрового та річного) оцінювання визначається рівень
сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним
стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його
формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних
робіт у класному журналі не фіксуються.
Середня оцінка за тематичне,
семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень
виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних
предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру
(триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів
за останній семестр (триместр).
У свідоцтві досягнень учитель
фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні
результатів їх навчання (додаток
2).
Наскрізні уміння позначаються
словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає
результату за допомогою дорослих», «потребує значної уваги і допомоги». Рівень
сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних
спостережень та аналізу учнівського портфоліо.
Під час заповнення свідоцтва
досягнень вчитель може використовувати графічні позначки на власний розсуд.
Документ підписують учитель і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал
свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в
особовій справі учня в закладі освіти.
Особливості
оцінювання результатів навчання учнів з навчального
предмета
«Фізична
культура»
Оцінювання результатів навчання
учнів третіх-четвертих класів з предмета «Фізична культура» здійснюється з
урахуванням виконання ними оздоровчих, освітніх, виховних завдань.
Результати діяльності школярів
оцінюються в усіх організаційних формах фізичного виховання, що утворюють систему
фізичного виховання в конкретній школі та підвищують рівень фізичної
культури учнів. Характеристика результатів навчання з предмета «Фізична
культура» подається в узагальненому вигляді за кожною групою загальних умінь,
визначених Державним стандартом початкової освіти. Орієнтовні вимоги до
оцінювання, зазначені у додатку
1 до цих Методичних рекомендацій, конкретизуються вчителем фізичної культури
з урахуванням вихідного рівня підготовленості учнів, їх фізичних можливостей та
вікових особливостей, а також матеріально-технічного забезпечення школи.
Загальні критерії
оцінювання учнів початкової школи з навчальних предметів фізкультурної
освітньої галузі
|
Індекс
|
Характеристика результатів
навчання
|
|
Загальні
результати навчання
|
Результат навчання у свідоцтві
досягнень
|
Рівні
|
|
Початковий
|
Середній
|
Достатній
|
Високий
|
|
ФІО1
|
Заняття
руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонстрація рухових умінь
та навичок, використання їх у різних життєвих ситуаціях
|
Займається фізичними вправами, збагачує руховий досвід
|
Епізодично займається фізичними вправами на уроках фізичної
культури.
|
Систематично займається фізичними вправами на уроках фізичної
культури.
|
Систематично займається фізичними вправами на уроках фізичної
культури та позакласних заняттях.
|
Систематично займається фізичними вправами на уроках фізичної
культури, позакласних та позашкільних формах фізичного виховання.
|
|
Виконує основні життєво
необхідні рухові дії в стандартних умовах.
|
Виконує життєво необхідні рухові дії різними способами.
|
Виконує життєво необхідні рухові дії з диференціацією їх
параметрів за завданням вчителя (швидше-повільніше, вище-нижче тощо).
|
Ефективно виконує життєво необхідні рухові дії різними способами
(зокрема з предметами) у варіативних умовах (зокрема ігрових та змагальних, з
предметами).
|
|
ФІО2
|
Вибір
фізичних вправ для підвищення рівня фізичної підготовленості
|
Виконує фізичні вправи для
підвищення рівня фізичної підготовленості
|
Розпізнає фізичні вправи для розвитку різних фізичних якостей.
|
Називає фізичні вправи для розвитку окремих фізичних якостей за
зразком учителя.
|
Називає фізичні вправи для розвитку окремих фізичних якостей.
|
Визначає фізичні вправи
для гармонійного розвитку фізичних якостей після оцінки учителем фізичного стану учня.
|
|
Констатує зміни самопочуття під час фізичного вправляння на
вимогу вчителя.
|
Ініціативно контролює самопочуття до, під час, після виконання
фізичних вправ та оцінює його за
відповідними критеріями.
|
Ініціативно
контролює самопочуття до, під час, після виконання фізичних вправ та оцінює його за відповідними критеріями.
Володіє об’єктивними (частота серцевих скорочень, частота дихання)
способами самоконтролю за власним фізичним станом.
|
Ініціативно
контролює самопочуття до, під час, після виконання фізичних вправ та оцінює
його за відповідними критеріями. Володіє декількома прийомами визначення
частоти серцевих скорочень (на скроневій, променевій, сонній артеріях, у місці серцевого поштовху) та способом визначення частоти дихання в
процесі самоконтролю за власним
фізичним станом.
|
|
Демонструє стабільність показників розвитку фізичних якостей при
зниженні окремих.
|
Демонструє стабільність показників фізичної підготовленості.
|
Демонструє позитивну динаміку показників окремих фізичних якостей
при стабільності інших.
|
Демонструє позитивну динаміку показників фізичної
підготовленості.
|
|
ФІО3
|
Дотримання правил безпечної і чесної гри, вміння боротися,
вигравати і програвати; усвідомлення значення фізичних вправ для здоров’я, задоволення, гартування характеру, самовираження та
соціальна взаємодія
|
Дотримується правил безпечної і чесної гри; вміє
боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для
здоров’я, задоволення, гартування характеру; самовиражається та соціально
взаємодіє
|
Безініціативно взаємодіє з
однолітками для досягнення спільних командних цілей під час рухової
діяльності за вимогою учителя.
|
З урахуванням різних
обставин нерегулярно, але активно взаємодіє з однолітками для досягнення
спільних командних цілей під час рухової діяльності.
|
Активно взаємодіє з однолітками
для досягнення спільних командних цілей під час рухової діяльності незалежно
від зовнішніх та внутрішніх обставин.
|
Активно та ефективно
взаємодіє з однолітками для досягнення спільних командних цілей під час
рухової діяльності незалежно від зовнішніх та внутрішніх обставин.
|
|
В цілому дотримується
правил безпеки під час рухової діяльності з можливими незначними порушеннями
під впливом емоцій.
|
Систематично дотримується
правил безпеки під час рухової діяльності.
|
Систематично дотримується
правил безпеки під час рухової діяльності та спонукає до безпечної поведінки
інших учнів.
|
Систематично дотримується
правил безпеки під час рухової діяльності, спонукає до безпечної поведінки
інших учнів та ініціює правила безпеки
в конкретній ситуації.
|
|
Дотримується правил чесної
гри після зауваження учителя чи учнів.
|
Дотримується правил чесної
гри після зауваження учителя чи учнів та закликає інших їх додержуватися.
|
Систематично дотримується
правил чесної гри.
|
Систематично дотримується
правил чесної гри та спонукає до цього інших.
|
|
Вміє
боротися, але подекуди проявляє пасивність. Гідно поводиться у разі виграшу.
Приймає поразку після бесіди з учителем.
|
Вміє боротися, гідно поводиться у разі виграшу. Приймає поразку
після бесіди з учителем.
|
Вміє боротися, гідно поводиться у разі виграшу чи поразки.
|
Вміє боротися, гідно поводиться у разі виграшу чи поразки та
підбадьорює інших.
|
Генеральний директор директорату шкільної
освіти
А.
О. Осмоловський
