Освітній процес
у закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься відповідно до законів України
«Про освіту», «Про загальну середню освіту».
Навчання фізичної культури закладає основи збереження здоров’я, розвитку
всіх його складових: розвиток природних здібностей, інтересів,
обдарувань учнів, формування компетентностей необхідних для їхньої соціалізації
та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху і
самореалізації, шанобливого ставлення до національних та культурних цінностей
українського народу, формування готовності виконувати громадянський та
конституційний обов’язок щодо відстоювання національних інтересів та
незалежності держави.
Типовою освітньою програмою передбачено 3
обов’язкових години на тиждень для 5-9
та 10-11 класів.
Освітній
процес реалізується відповідно до Державних стандартів повної загальної середньої
освіти:
- у 5-8 класах
– згідно з Державним стандартом базової середньої освіти (постанова КМУ від
30.09.2020 №898)
- у 9 класах –
за Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (постанова
КМУ від 23.11.2011 №1392)
- у 10-11 –
відповідно до того ж стандарту (постанова КМУ від 23.11.2011 №1392).
Програми для вивчення фізичної культури у
2025/2026 н.р.:
Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (для
використання у 9 (пілот)
класі в 2025-2026
н.р.) (автори:
Баженков Є. В., Бідний М. В., Ребрина А. А., Данільченко В. О., Коломоєць Г.
А., Дутчак М. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ
Міністерства освіти і науки України від 22.08.2024 року № 1185;
Програмою передбачено вивчення курсу в
адаптаційному циклі (5-6 клас) та предметне базове навчання фізичної культури
(7-9 клас).
Навчальна програма для 6-9 класів (для
використання у 9 класі в 2025-2026 н.р.) (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова
КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392). Затверджено та надано гриф «Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки
України від 03 серпня 2022 року № 698);
Фізична культура. 10 – 11 класи Рівень стандарту. Навчальна програма для
закладів загальної середньої освіти (Державний стандарт базової і повної
загальної середньої освіти. Постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392). Затверджено та
надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ
Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
Фізична культура. 10 – 11 класи .Профільний рівень. Навчальна
програма для закладів загальної середньої освіти. (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова
КМУ від 23
листопада 2011 р. № 1392). Затверджено та надано гриф
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти
і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
Актуальні модельні навчальні
програми доступні на офіційному сайті МОН України (https://mon.gov.ua/ ) та Інституту модернізації змісту освіти https://imzo.gov.ua
Модельна програма не визначає
кількості годин викладання і не є остаточною, тому на основі модельної
навчальної програми вчитель розробляє навчальну програму, що затверджується
педагогічною радою закладу.
Модельна програма є узагальненим документом, що визначає
зміст та очікувані результати навчання, тоді як навчальна програма конкретизує
та адаптує модельну програму до умов конкретного закладу освіти, включаючи
розподіл годин, послідовність вивчення тем та інструменти для вчителя.
Водночас наголошуємо, що програма
не обмежує самостійність та творчу ініціативу вчителів, передбачаючи гнучкість
у виборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та
обраних засобів навчання (пункт 26 Державного стандарту).
У програмах імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмету, вони побудовані за модульною
системою і містять
інваріантну (обов’язкову) та варіативну
складову. До інваріантної частини належить модуль: теоретико-методичні знання
та загальна фізична підготовка зміст яких реалізовується упродовж кожного
уроку. Практично кожен вид фізкультурно-спортивної діяльності (вид спорту) може
бути представлений у вигляді варіативного модуля.
Змістове
наповнення варіативної складової учитель та учні обирають самостійно із 75
модулів запропонованих програмою. Вибір варіативного модулю учнем/ученицею
відбувається завчасно до початку кожної
чверті. Учні/учениці 5-6 класів упродовж року
мають опанувати 12-16 варіативних модулів, а 7-8 (9 пілот) класів 8-12
варіативних модулів. Для вивчення протягом чверті у 5-6 класах визначаються з 3 - 4 варіативними модулями, у
7 - 8 класах 2-3 модулі, які набрали найбільшу кількість вподобань
учнів/учениць.
При доборі варіативних модулів враховується наявність
матеріально-технічної бази, регіональні традиції, кадрове забезпечення,
гендерність, рівень безпеки, а також сезонність, коли заняття проходять на
відкритих майданчиках чи у спортивних залах. При цьому, для занять у зимовий
період в спортивних залах, слід обирати варіативні модулі, які передбачають
використання меншої площі.
З метою формування знань та
вмінь, необхідних для опанування обраних
варіативних модулів, на початку кожної чверті доцільно запланувати цикл із 6-9 уроків з почерговим вивченням
одного виду спорту та ознайомленням з іншими двома, а на наступному уроці
обираємо інший домінуючий варіативний модуль до часу, поки учні не опанують
правила та технічні елементи обраних модулів. Обрані варіативні модулі мають
бути представлені на кожному уроці.
Програми містять очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності учнів/учениць, відповідно до яких
запропоновано зміст навчального матеріалу та види навчальної діяльності.
Програмою «Фізична культура в школі» 6-9 класи. (Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова КМУ № 1392 від 23 листопада 2011 р.) для учнів 9 класів передбачено 3-4 модулі на рік, а на опанування
одного модуля відведено приблизно
однакова кількість годин.
Однак, не виключається можливість
мотивованого збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих
модулів. Стосовно програми 10 - 11 класів, то нею передбачено від 2 до 4
варіативних модулі, але за потреби, у межах одного варіативного модуля можна
освоїти навчальний матеріал, передбачений на два роки вивчення (програма
«Фізична культура. 10 – 11 класи. Рівень стандарту (Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Постанова КМУ № 1392 від 23 листопада 2011 р.)
Основною
формою організації освітнього процесу з фізичної культури в закладі освіти є
урок, який має проводитися із
забезпеченням загальнопедагогічних вимог: санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, дидактичних, виховних.
Згідно п.28 Санітарного
регламенту, у спортивній залі площею до 288 м-2
(12х24м) допускається навчальне заняття не більше ніж 30 учням одночасно.
Обов’язковою має бути наочна інформація щодо дотримання в спортивній залі
правил техніки безпеки та про режим його прибирання і провітрювання. Більшість
уроків фізичної культури доцільно проводити
на відкритому повітрі. Дозволяється використовувати для
навчальних цілей спортивні споруди, розташовані поблизу закладу освіти (на
відстані до 500 м). (Наказ МОЗ України від 25.09.2020 № 2205 «Про затвердження Санітарного
регламенту для закладів загальної середньої освіти» Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394). Санітарний регламент набув чинності з 01
січня 2021 року.
Керівники
закладів загальної середньої освіти зобов'язані забезпечити сприятливі умови для належної рухової
активності учнів. Так, розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного
циклів з уроками мистецтва, технологій і фізичної
культури. При укладанні розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати
уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль, а у разі необхідності
проведення уроків у двох класах одночасно, то в одній спортивній залі чи
майданчику мають перебувати учні/учениці однієї вікової групи.
Важливою стороною уроку є індивідуалізація навчання. Цьому сприяє
програмна позиція можливості індивідуального вибору засобів навчання
(варіативних модулів) на кожному уроці.
Використання навчального матеріалу різного ступеня складності за
змістом, кількістю повторень, амплітудою, темпом виконання тощо, має
враховувати інтереси та можливості всіх учнів.
Реформою
НУШ в галузі фізичної культури передбачено створення школи, де учні навчаються
через діяльність, а основну увагу спрямовано на розвиток компетентностей з фізичної культури без акценту на спортивні
досягнення.
Компетентнісний
потенціал освітньої галузі фізичної культури та базові знання зазначені в
додатку 21 до Держстандарту. Основою формування ключових компетентностей є
особистісні якості, особистий, соціальний, культурний і навчальний досвід
учнів; їх потреби та інтереси, які мотивують до навчання; знання, уміння та
ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному та інформаційному
середовищі, у різних життєвих ситуаціях.
Для виконання
основних вимог щодо підготовки до уроку
на основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми
предмета вчитель укладає
календарно- тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній
формі. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно- тематичних
планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Під час укладання
календарно-тематичного та системи
поурочного планування вчитель
має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання,
враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель фізичної культури може переносити завдання уроків,
відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість
годин на вивчення
окремих модулів. Адміністрація закладу загальної середньої
освіти та методичні служби можуть лише надавати
методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.
Оцінювання
результатів навчання з фізичної культури
має спиратися на:
- Державний
стандарт базової середньої освіти (НУШ);
- Типові освітні
програми МОН України;
- Методичні
рекомендації МОН України щодо оцінювання;
- Наказ
МОН України №1039 від 02.08.2024
«Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
- Лист МОН України №1-4895-25 від 14.03.25 «Про окремі питання оцінювання результатів
навчання».
Оцінювання результатів навчання учнів
здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених
Державним стандартом на основі компетентнісного підходу, за визначеними
критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до
обов’язкових результатів навчання, визначеним Державним стандартом, і
фактичними результатами навчання, яких досягли учні.
Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти
рекомендуємо:
•
визначати
форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу
на семестр;
•
формулювати
об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі;
•
основою
для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати
навчання, визначені Державним
стандартом / відповідною модельною навчальною програмою;
•
ознайомлювати
учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися
рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та
року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати
навчання;
•
надавати
учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який
має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним; важливо не
протиставляти учнів / учениць одне одному; доцільно акцентувати увагу лише на
позитивній динаміці досягнень; труднощі в навчанні варто обговорювати з учнями /
ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній
або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної
діяльності, інших умов;
•
створювати
умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність
(рефлексія); під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на
спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з
огляду на їх відповідність навчальним цілям; важливим є створення умов для
активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема
шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших
кроків для покращення результатів навчання;
•
коригувати
освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб
учнів.
Основними видами оцінювання результатів
навчання учнів, що проводяться закладом, є
формувальне, поточне та підсумкове. Семестрове та підсумкове (річне)
оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою).
Основною ланкою в системі контролю на уроці фізичної культури є
поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів
опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних
технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна.
Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені
Критеріями оцінювання освітньої галузі «Фізична культура» з урахуванням різних
форм і видів навчальної діяльності. Завдання для проведення семестрового
контролю складаються на основі програми, розробляються вчителем з урахуванням
рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до
навчання. Семестровий контроль може бути комплексним і включати питання тестів
тощо.
Семестрові
оцінки за групами
результатів з фізичної
культури можна виставляти за результатами поточного оцінювання без додаткового проведення підсумкових робіт.
Оцінка за семестр ставиться за результатами поточного (формувального) оцінювання
та контролю загальних результатів. Оцінка за семестр може бути скоригованою.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів
навчання за І та ІІ семестри і не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за
два семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку
особистих досягнень учня/учениці протягом року. Річне оцінювання також може
бути скоригованим.
Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані результати навчання,
передбачені навчальною програмою, а також на оцінювання рівня сформованості компетентностей
учнів.
Завдання навчального предмета реалізують вимоги до обов’язкових
результатів навчання освітньої галузі фізичної культури, зазначених в додатку
22 Державного стандарту базової середньої освіти, які передбачають, що
учень/учениця:
•
формує власну
психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного
виховання;
•
систематично
займається фізичною культурою, володіє технікою виконання фізичних вправ;
•
усвідомлює
значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та
задоволення у процесі фізичного виховання.
Результати підсумкового оцінювання фіксуються у
класному журналі, Свідоцтві досягнень та додатку до документів про базову
середню освіту відповідно до законодавства. Свідоцтво досягнень (додаток1) відображає
результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 та 7-8 (9 пілотних) класів з
фізичної культури та інших предметів, визначених освітньою програмою закладу
освіти.
Частотність та процедури проведення
оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню,
визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей
змісту навчального предмета з
урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення
очікуваного результату навчання.
Оцінювання результатів навчання учнів
потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної
середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої
програми закладу освіти та автономії вчителя.
Оцінювання учнів з
особливими освітніми потребами
Щодо навчальних досягнень учнів з особливими освітніми
потребами, то їх оцінюють за Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів
(вихованців) у системі загальної середньої освіти.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з особливими
освітніми потребами в інклюзивному класі
слід здійснювати за обсягом і характером матеріалу, визначеним
індивідуальною навчальною програмою. Найбільшими є відмінності в критеріях оцінювання
учнів з інтелектуальними порушеннями, складними порушеннями розвитку,
оскільки навчальні програми для цих дітей є специфічними. Проте і для них слід
використовувати 12-бальне оцінювання.
В закладах
загальної середньої освіти система оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами має бути
стимулюючою.
Передусім слід
враховувати досягнення учня, його позитивну динаміку розвитку, а не невдачі.
Специфіка полягає у зменшенні кількісної ролі оцінки і використанні її якісного
потенціалу.
Рівні навчальних досягнень – однакові;
критерії оцінювання учнів з типовим та порушеним психофізичним розвитком – різні.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної
програми розвитку, що розробляється на основі
висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру,
де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я,
що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.
Добір форм
оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами
здійснюють індивідуально з обов’язковим урахуванням їх можливостей функціонування,
життєдіяльності та здоров’я.
При оцінюванні
рівня сформованості предметних компетентностей учнів з особливими освітніми
потребами вилучають ті складові (знання,
вміння, види діяльності та інше), опанування якими є утрудненим або неможливим для учня з огляду на труднощі
функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я.
Оцінка є конфіденційною
інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх
замінюють).
Фізкультурно-оздоровча діяльність
Фізкультурно-оздоровча діяльність учнів і учениць є
важливим чинником формування їх компетентностей, підвищення мотивації до занять
фізичною активністю. Упродовж навчального року в освітньому закладі слід
проводити
фізкультурно-оздоровчі масові заходи (ігри,
змагання, челенджі, квести, флешмоби тощо), які охоплюють усіх учнів/учениць і
спрямовані на підвищення рухової активності та закріплення і вдосконалення
вивчених варіативних модулів.
При організації
фізкультурно-оздоровчої діяльності учні та учениці можуть залучатися не лише як учасники,
але й
як організатори, інструктори, судді,
волонтери, ведучі, асистенти,
хронометристи, секретарі, оператори тощо. Доцільно до проведення масових фізкультурно-оздоровчих заходів долучати
батьків (інших членів родини) у якості учасників і глядачів.
На уроках фізичної культури,
спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль
за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного
обладнання та інвентарю.
Місця для занять з фізичної
культури і спорту обладнуються
аптечкою (відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою). Наказ МОЗ України № 637 від 06.04.2021 «Про затвердження Примірного переліку медичних виробів,
лікарських засобів та інших матеріалів, які повинні бути у складі медичної
укладки для надання медичної допомоги у медичному пункті закладу освіти»
Згідно Наказу МОН України 18.04.2006 № 304 «Про затвердження
Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони
праці та безпеки життєдіяльності в закладах, установах, організаціях,
підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки
України» розділ
5 п.13, учитель фізичної культури перед
початком кожного практичного заняття проводить
первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який реєструється в класному журналі обліку
навчальних занять на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку
літерами - ІБЖ.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на
групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої спільним Наказом МОЗ України та МОН України №
518/674 від 20.07.2009 р. учні/учениці розподіляються на основну,
підготовчу та спеціальну медичні групи. Для основної медичної групи навчання
проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням
індивідуальних особливостей розвитку дитини. Учні/учениці, які за станом
здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки
фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог цієї
навчальної програми. Участь у змаганнях – за додатковим дозволом лікаря.
Учні/учениці, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи,
відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні
вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.
Учні/учениці, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також
тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути присутніми на уроках фізичної культури.
Допустиме навантаження для учнів/учениць, які за станом здоров’я належать до
підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.
Нормативно-правові документи, які рекомендуємо
для ознайомлення та використання у 2025/2026 навчальному році:
- Закон
України «Про освіту» 2017р.;
- Закон
України «Про повну загальну середню освіту» 2020 р.;
- Державний
стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року);
- Державний
стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова КМУ №1392 від
23.11.11 року);
- Концепція
Нової української школи;
- Розпорядження
Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. №527-р «Про схвалення
Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року та
затвердження операційного плану заходів з її реалізації на 2024-2026 роки»;
- Наказ
МОН України від 15 лютого 2021 року «Про затвердження рекомендацій щодо
стратегічного розвитку фізичного виховання та спортивної підготовки серед
учнівської молоді на період до 2025 року»;
- Наказ
МОН України № 521 від 01 червня 2010 року «Про
затвердження правил безпеки під час проведення занять з фізичної культури і
спортом в загальноосвітніх навчальних закладах»;
- Наказ
МОЗ України, МОН України №518/674 від 20 липня 2009 р. «Про забезпечення медико-педагогічного
контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»;
- Наказ
МОН України від 03 червня 2025 року № 808
«Про затвердження Порядку поділу класів на групи під час вивчення
окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних
закладах загальної середньої освіти»;
- Наказ
МОЗ України № 2205 від 25 вересня 2020 «Про затвердження Санітарного регламенту
для закладів загальної середньої освіти»;
-
Наказ
МОН України № 808 від 3 червня 2025 року
«Порядок поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів
(інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої
освіти»;
-
Наказ - МОН України № 1093 від 02 серпня 2024 р. «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання»;
-
Лист МОН України №1/4895-25 від 14 березня 2025р. «Про окремі
питання оцінювання
результатів навчання»;
-
Наказ МОН України № 890 від
20.06.2025 року «Про внесення
змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»;
-
Лист МОН України №1/16828-25 від 13.08.2025 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних
предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у
2025/2026 навчальному році».
Для використання у роботі вчителю пропонується Типовий перелік обладнання та інвентарю для фізкультурно-спортивних
приміщень закладів повної загальної середньої освіти. Наказ МОН України №648 від 31 05.2023
розміщено на mon.gov.ua
19 серпня 2025 року в Тернопільському обласному
комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на платформі сервісу
відеоконференцій Google Meet відбулась обласна методична студія на тему «Особливості викладання та забезпечення
якісного освітнього простору з фізичної культури в закладах загальної середньої освіти у
2025/2026 навчальному році ». Учасниками заходу були консультанти ЦПРПП,
працівники органів управління освітою місцевих територіальних громад, керівники методичних об’єднань учителів
фізичної культури та учителі фізичної
культури ЗЗСО області.
